Віра Климівна Артамонова

   Відома українська поетеса Віра Климівна Артамонова народилася 31 серпня 1925 року у місті Лебедин Сумської області у родині службовця. У 1930 році сім’я переїжджає до Києва.

   Перед Великою Вітчизняною війною закінчила середню школу № 54 і поступила у Київський медичний інститут. Під час війни навчалася в інститут і і працювала медичною сестрою в госпіталі.

   Після закінчення у 1946 році інституту сорок три роки пропрацювала лікарем в медичних установах Києва.

   Поезія ще з молодих років стала частиною її життя. Лише через ліричні рядки могла передати стан своєї душі, бо працюючи біля ліжка хворого, серцем розуміючи його страждання, ще більше відчувала швидкоплинність людського життя. Вірші стали для неї тією трибуною, з якої могла виголосити своє бачення життя.

   Любов до людей, віра в перемогу добра і щирості в людському суспільстві, закоханість у життя, оспівування краси природи і турбота про її збереження – ось неповний перелік основних мотивів віршів Віри Климівни.

   Друкуватись В. Артамонова почала з 1961 року. У неї понад триста публікацій у газетах і журналах. У різні роки вийшли її збірки поезій «Суцвіття» (1965 р.), «Травневий дощ» (1970 р.), «Так велить весна» (1972 р.), «Непочата вода» (1979 р.), «Березовий шепіт» (1984 р.), «Просто осінь» (1990 р.), «Скликаю спогади на віче» (1995 р.), «Лицарі і мадонни» (1999 р.), «Вітрами знедолена скрипка» (2001 р.), «Коли на серці цвіт» (2003 р.). На початку 2007 р. побачила світ чимала збірка поезій «Даль золота».

   Особливе місце у своїй творчості Віра Климівна відводить дітям. Адже душа дитини найбільш вразлива перед цим жорстоким світом.

   Багато творів присвячує письменниця дитинству, щоб воно не очерствіло, вірило у справедлив ість буття, зберегло на все життя любов до всього живого, до Батьківщини, до праці.

   Її оповідання для дітей молодшого віку «Колючий м’ячик» (1974 р.), «Малий» (1979 р.), «Сонечко казало правду» (1989 р.), поезії для дітей середнього віку «Паперовий змій» (1990 р.), казка «Чарівна дзига» (2005 р.) користувалися особливою увагою малих читачів.

   Нова збірка поезій Віри Артамонової, безперечно, збентежить читача ніжним словом, що ніби перемито чистою джерельною водою. З бурхливого нелегкого життя авторки визрівають усі колізії, сюжети, образи, які перевтілюються в її душі у поетичне слово. Загадкове жіноче начало домінує у віршах Віри Артамонової. Вона щиро розкриває нам свою душу – щедру, ліричну, глибоку, чесну. Нехай кожен відчує, що в цьому є й краплина його душі...

   Артамонова Віра Климівна член Національної спілки письменників України з 1982 року, учасник Великої Вітчизняної війни, ветеран праці.